Disturbed - The Sound of Silence (Simon & Garfunkel Cover) - переклад і слова
Текст пісні The Sound of Silence (Simon & Garfunkel Cover)
Hello, darkness, my old friend,
I’ve come to talk with you again,
Because a vision softly creeping,
Left its seeds while I was sleeping,
And the vision that was planted in my brain
Still remains within the sound of silence.
In restless dreams I walked alone
Narrow streets of cobblestone
’Neath the halo of a street lamp,
I turned my collar to the cold and damp.
When my eyes were stabbed
By the flash of a neon light
That split the night,
And touched the sound of silence.
And in the naked light I saw
Ten thousand people, maybe more,
People talking without speaking,
People hearing without listening.
People writing songs
That voices never share,
And no one dare
Disturb the sound of silence.
"Fools", said I, "you do not know
Silence like a cancer grows,
Hear my words that I might teach you,
Take my arms that I might reach to you."
But my words like silent raindrops fell
And echoed in the wells of silence.
And the people bowed and prayed
To the neon God they made,
And the sign flashed out, it’s warning,
And the words that it was forming,
And the sign said:
"The words of the prophets
Are written on the subway walls,
And tenement halls,
And whispered in the sound of silence.”
Переклад пісні The Sound of Silence (Simon & Garfunkel Cover)
Привіт, темряво, мій старий друже,
Я прийшов, аби знову поговорити з тобою,
Оскільки марення, що м’яко підкралось,
Посіяло в мені своє насіння поки я спав,
І бачення, яке було посаджено в моєму мозку,
Досі залишається в межах звуку тиші.
У неспокійних снах я йшов один
Вузькими кам’яними вуличками
Під світлом вуличного ліхтаря,
Я розвернув комір, бо стало холодно і вогко.
Коли мої очі примружились
Від неонового світла,
Воно прорізало ніч
І торкнулось звуку тиші.
І у відкритому світлі я побачив
Десять тисяч людей, а може й більше,
Люди говорили, не розмовляючи,
Люди чули, не слухаючи.
Люди писали пісні,
Яких не заспівати,
І ніхто не посмів
Турбувати звук тиші.
"Дурні", сказав я, "Ви не знаєте,
Мовчання, як ракова пухлина, зростає,
Почуйте мої слова, аби я міг навчити вас,
Візьміть мої руки, аби я міг достукатись до вас".
Але мої слова, як мовчазні краплі дощу, впали
І роздались відлунням у криницях мовчання.
І схилився народ, і помолився
Неоновому Богу, якого самі ж і створили,
І вивіска замерехтіла в попередженні,
І з’явились на ній слова,
І слова були такими:
"Слова пророків
Написані на стінах підземки,
І в холах орендованих будівель,
І їх шепочуть в звуці тиші".